Conjugation of мняти
[ˈmnʲate]genitive singular of мня́та (mnjáta, “mint”) Ver definición completa →
Недоконаний вид
Інфінітив
| — | мня́ти |
Теперішній час
| я | мну |
| ти | мнеш |
| він / вона / воно | мне |
| ми | мнем |
| ви | мнете́ |
| вони | мнуть |
Минулий час
| він | мняв |
| вона | мня́ла |
| воно | мня́ло |
| вони | мня́ли |
Майбутній час
| я | мня́тиму |
| ти | мня́тимеш |
| він / вона / воно | мня́тиме |
| ми | мня́тимемо |
| ви | мня́тимете |
| вони | мня́тимуть |
Наказовий спосіб
| ти | мни |
| ви | мніть |