Conjugation of зажити
[zɐˈʒɪte]to start living (differently from the way one used to live) Ver definición completa →
Доконаний вид
Інфінітив
| — | зажи́ти |
Минулий час
| він | зажи́в |
| вона | зажила́ |
| воно | зажило́ |
| вони | зажили́ |
Майбутній час
| я | бу́ду зажи́ти |
| ти | бу́деш зажи́ти |
| він / вона / воно | бу́де зажи́ти |
| ми | бу́демо зажи́ти |
| ви | бу́дете зажи́ти |
| вони | бу́дуть зажи́ти |
Наказовий спосіб
| ти | заживи́ |
| ви | заживі́ть |
Теперішній час
| я | заживу́ |
| ти | заживе́ш |
| він / вона / воно | заживе́ |
| ми | заживе́м |
| ви | заживете́ |
| вони | заживу́ть |