Conjugation of уязвить
/[ʊ(j)ɪzˈvʲitʲ]/перен. оскорбить, обидеть, причинить нравственную боль Ver definición completa →
Совершенный вид
Инфинитив
| — | уязви́ть |
Прошедшее время
| он | уязви́л |
| она | уязви́ла |
| оно | уязви́ло |
| они | уязви́ли |
Будущее время
| я | уязвлю́ |
| ты | уязви́шь |
| он / она / оно | уязви́т |
| мы | уязви́м |
| вы | уязви́те |
| они | уязвя́т |
Повелительное наклонение
| ты | уязви́ |
| вы | уязви́те |